Остеохондроз хребта одна з найбільш розповсюджених хвороб з вагомою частиною неврологічних проявів.
Ураження хребта займає значну частину захворювань ПНС. Основний склад хворих 30-75% відноситься до вікової групи 35-40 років- працездатний вік. При цьому кількість хворих з неврологічними проявами о\х попереково-крижалевого відділу мають тенденцію до збільшення.
О\х – це патологія рухового сегменту, включно два суміжних хребця, зв, язаних мiжхребцевим диском спереду та двома фасеточними суглобами ззаду з оточуючими їх зв, язками. Суглобні фасетки мiжхребцевих суглобів налягають одна на одну, що приводе до зміщення хребцiв один відносно одного. Виникає нестабільність хребцево-рухового сегменту, що збільшує чутливість хребта до рухів, травм, прискорює дегенеративні зміни. Будь-яке пошкодження частини яка входить у рухомий сегмент супроводжується викидом біологічно-активних речовин (БАР) якi синтезуються в ділянці запалення (кініни, оксид азоту, простогландини). При їх дії збільшується збудженість (сенсетізація) ноціцептивних рецепторів, які приводять до формування первинноi генералізації в зонi тканинного пошкодження. Внаслідок посилення ноціцептивного аферентного потока в структури головного та спинного мозку виповнюєтся NMDA залежне збільшення концентрації внутриклiтинного кальцію та актівація у фосфоліпази, котра стімулює синтез рахідонової кислоти та простогландинів у нейронах, що в свою чергу посилює збудженість нейронів спинного мозку. В задніх рогах проводжуєтся передача іпульсів через вставні нейрони на нейрони бокових рогів з актівацією симпатичної інервації на мотонейрони переднього рогу, що приводе до спазму м, язів інервованих цим сегментом спинного мозку (сенсомоторний рефлекс). Продовжуеться м, язовий гіпертонус і лікування повинне бути спрямованне на зняття м, язового спазму.
Розвитку о\х сприяють травми, підвищенне статичне або динамiчне навантаження, спадковість. Мiжхребцевий диск поступово втрачає воду, втрачає амортизуючу функцію та стає чутливим до будь- яких механiчних навантажень. Фіброзне кiльцe растошованe по періферії диску ,пульпозне ядро зміщуються до періферії форомуючи протрузію. Внаслідок навантаження прортрузія може збiльшуватись, що приводе до змiщення пульпозного ядра та частини фіброзного кiльця у хребтовий канал, яке позначають як грижу диска.
Лікування вертебральних синдромів спрямоване на зниження синтезу медіаторів запалення та активацію ноціцептивної системи. В першу чергу це препарати НПЗС у зв,язку з їх тормозною дією на синтез і активність простогландинів, котрі є медіатароми запалення.
Виділяють чотри етапа комплексних лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів.
Перший етап- лікувальний. При вираженому больовому синдромі по І.П.Антонову 3-4 ступеню, та обмеженiй вертебродінаміці- проводиться в загально неврологічному чи терапевтичному стаціонарі. Домінують противобольовi заходи (літичні суміші, нестероідні анальгетики, анестетики, транквілізатори, діуретики. мiорелоксанти та інш.), при запобiжному руховому режимі, анталгiчних укладках і зняттях динамiчних та статичних навантажень на опорно-руховий апарат.
Другий етап- лікувально- профілактичний. При помірно вираженому больовому синдромі (2ст. по І.П.Антонову) та помірному порушенні вертебродинаміки- проводится в спеціалізованих відділеннях вертеброневрології та мануальної терапії. Домінують немедикаментозні методи лікування (МТ, тракції, ІРТ, масаж, фізіопроцедури та інш.).
Третій етап- реабілітаційно- профілактичний. Проводится у полікліничних відділеннях. При слабо вираженому больовому синдромі (1 стдія по І.П.Антонову) та незначному порушеннi вертебродінамики- проводиться в профілакторіях та санаторіях. Домінуть лікувальні методи направлені на повне усунення патобіомеханiчних разладів та укріплення м язкового корсету хребта та кінцівок (МТ, ПІРМ, аутомобілізація, ЛФК та інш.).
Четвертий етап- профілактичний. Проводится у поліклінiчних відділеннях- диспансерний нагляд та профілактичне лікування у лікаря вертеброневролога. Проводяться комплекси ЛФК, масажу, ПІРМА, аутомобілізації, препарати сприяючі регенерації хрящевої тканини, вітамінотерапія та інш.
Лікар
загальноневрологічного відділенная МЛ № 1 Т.А.Кисельова
